Насіннєвий бокс “Збережені сорти-реліквії” – це надзвичайно цінний набір для тих, кому важливо мати в своїй колекції старовинні сорти овочів природного відкритого запилення. Не гібриди, а сорти з історією, які ми маємо честь зберігати та передавати наступним поколінням.

Цінність цих сортів у тому, що вони десятиліттями, а деякі, навіть, століттями, повторюють материнські ознаки, мають первородний смак, аромат і вміст корисних речовин.

Деякі з цих сортів передавались у спадок в моїй родині, а деякі є вже світовими реліквіями зі столітньою історією.

Висадивши такі овочі у себе на грядках, ви автоматично підтримаєте стале господарювання, біорізноманіття на ділянці та долучитесь до збереження старовинних сортів, а ваша родина споживатиме дійсно корисні овочі та трави!

Бокс складається з:

• скриньки з насінням (26 видів)
• Інструкцій та рекомендацій
• 20-хв консультації з майстринею за тел.: +380962777405

Насінинки від Іванки (склад скриньки):

1. Огірки “Дідові”
2. Огірок “Роднічок”
3. Огірок “Англійський стандарт”
4. Капуста Кейл “Сибірська”
5. Капуста броколі “Вітамінна”
6. Капуста пізня “Амагер”
7. Корн салат “Verde di Cambrai”
8. Салат “Філадельфія”
9. Рукола “Колтівата”
10. Базилік- васильки
11. Томат “Радіатор Чарлі”
12. Томат “Брендівайн”
13. Томат “Смарагдова груша”
14. Томат “Шаймет Кріг”
15. Томат “Загадка Природи”
16. Томат “Золото Іліні”
17. Томат “Американський довгий”
18. Томат “Ідеал”
19. Томат “Медовий Спас”
20. Томат “Лагідний”
21. Томат “Родинне Коло”
22. Перець “Ратунда”
23. Перець “Паланська Бабура”
24. Кабачок “Грибовський”
25. Торбинка гороху “Від бабусі”
26. Ріпа “Петрівська”

Детальніше про насіння-реліквії, які входять до набору:

1. Огірки Дідові – це ранньостиглий сорт огірка ( 45-50 днів). Бджолозапильний, довгоплетистий. Огірочки 11 см в довжину та 4 см в ширину, масою 90-100 грам, зеленого кольору з білими поздовжіми смужками та невеличкими шипами. Дуже ароматні! Плоди не гірчать! Ідеальні для квашення (завжди хрумкі та мають віддмінний смак).

Історія: саме цей сорт огірків є спадковою реліквією в нашій родині. Їх саджав ще мій прадід Михайло Білоус, потім дідо Іван Білоус, а зараз ним опікується мій батько Володимир. Уже не відомо, де їх взяв прадід, але він з розкуркуленої родини (мав землі, де працював, викопав сам вручну став). Дід працював в городній бригаді в колгоспі (там теж сіяв ці огірки). Сорт не схожий на інші відомі, достаменно назву сорту не знаємо, бо йому вже за 100 років. У нас він ведеться як Дідові огірки.

Щоб сорт передавав свої ознаки з року в рік – на насінник потрібно залишати огірок чотиригранний. Так, ми саджаємо багато сортів огірків, бо займаємось насінництвом, – та саме Дідові огірки ми квасимо у діжках. Така у нас традиція!

2. Огірок Роднічок – це традиційний сорт, який вирощують в Україні. Середньоранній, бджолозапильний. У плодоношення вступає через 50-55 днів після сходів. Плоди зелені з білими поздовжніми смужками циліндричної форми, довго не жовтіють, крупнобугорчасті, чорношипові, довжиною 8-10 см. Без гіркоти. Кращий огірок за смаковими і засолювальними якостями. Цінується за високі смакові якості та стійкість до борошнистої роси. В квашенні завжди хрумкі, щільні, світлого кольору. В свіжому вигляді мають отой аромат «колишнього» огірка!

Історія: вивів цей сорт мешканець молдавського міста Тирасполь Машков А. А. в 1970 роках, та лише в 1979 році він був офіційно зареєстрований як сорт. Завдяки своїм універсальним характеристикам огірок Роднічок масово вирощується на території України, Молдови, Білорусії, Польщі.

3. Огірок Англійський – стандартний надранній сорт (35-40 днів). Плоди зелені з дуже вузенькими білими смужками вздовж. Великі не ростуть 6 – 8 см. Дуже ароматні, шкірка тоненька. Ідеальні для засолювання та маринування. Самі кущі середньоплетисті (можна вирощувати без підпор).

Історія: цей сорт відомий ще з 18 ст., в Англії він вважається традиційним сортом і дуже цінується англійськими садовими товариствами. Це досить холодостійкий сорт, тому уже 10 років відмінно показує себе у нас на грядках (північ Хмельниччини).

Рекомендую спробувати!

4. Капуста листова Кейл Сибірська. Цей сорт кейлу прийнято вважати найстарішим. Він був популярним ще в середньовіччі. Є згадки, що на Русі зазвичай користувались такою дикою капустою, яка росла сама по собі. Лиш після того, як була завезена білокачанна капуста, люди позабули про кейл. Зараз він “вертається” з Європи знову до нас під назвою Kale Russian Red.

Вважається, що родом із Північної Азії та Північної Європи сибірська капуста є результатом випадкової гібридизації Brassica Napa та Brassica Oleracea. Вважається, що вид Brassica Napus вперше з’явився в Європі в середні віки.

Цей витривалий сорт капусти легко вирощувати. Я сію як і на розсаду, так і просто в грядки. Останні роки вона сама розсівається у мене по лісосаду і росте там без догляду просто в різнотрав’ї. Витримує як спекотні, так і холодні погодні умови. Для чудового смаку та текстури, сибірську капусту слід вирощувати в прохолодних або холодних, схильних до морозів умовах. Вони витримують температуру до 10 градусів за Фаренгейтом. Завдяки своїй холодостійкості, капуста сибірського сорту, вже давно стала популярним овочем в Європі. Сибірська капуста має міцні стебла, що йдуть від основи кореня через листя. Листя сибірської капусти великі і плоскі з краями, що мають гофровану форму і мають ніжну текстуру і фіолетово-зелене забарвлення. Цей сорт капусти надзвичайно ніжний і має м’який смак, схожий на капусту. Їх текстура набагато ніжніша на смак у порівнянні з більш відомими європейськими (Oleracea) сортами капусти. Подібно до моркви та інших коренеплодів, сибірська капуста набуває солодший смак при зниженні температури та після впливу морозу. Сибірська капуста є хорошим джерелом вітаміну А і С, а також містить невелику кількість заліза і кальцію. Крім того, сибірська капуста багата каротиноїдами, щоб підвищити засвоєння організмом каротиноїдів та інших жиророзчинних поживних речовин, обов’язково поєднуйте капусту з горіхами або олією. Сибірська капуста також містить глюкозинолати, які, як було показано, сприяють детоксикації печінки.

5. Брокколі Вітамінна – зараз існує багато гібридів брокколі, які характеризуються щільно зжатим суцвіттям, але багато з них дають лише один збір урожаю. Сорт Вітамінна дає ж центральну велику головку, після зрізу якої ще постійно наростають бокові міні-головки. Це подовжує збір урожаю з цієї рослини. Головка не дуже щільна, закриті суцвіття крупні та дуже ніжні. Збирати врожай потрібно до розпускання жовтих квітів. Готувати брокколі всього 2-3 хв, адже вона дуже ніжної текстури. Ще одна особливість саме цього сорту, – це те, що стебло залишене в землі на зимівлю не замерзає і весною викидає квіт (його, доречі, теж можна їсти в салатах), а потім насіння. Я помітила, що це єдина брокколі, що сходить самосівом. Тобто це ідеальна рослина для пермакультурних лісосадів, лінивих багаторічних грядок. Це сорт середньостиглий, тому вирощувати можна як через розсаду, так і прямим висівом у відкритий грунт ранньою весною.

Історія: Цей сорт є одним із найдавніших сортів цієї капусти. Своє коріння брокколі має в Італії. Згадки про неї є ще в V-VI ст до н.е. Протягом багатьох століть цей вид капусти не був відомий за межами Італії. У Францію брокколі завезли лише у 16 столітті завдяки Катерині Медичі, а в Англію ще пізніше – у 18 столітті. Тут вона мала назву італійська спаржа. У США брокколі потрапила лише на початку 20 століття завдяки італійським іммігрантам.

6. Капуста білоголова Амагер – один з найдавніших відомих сортів білоголової капусти. Йому вже майже 100 років! Це пізньостиглий сорт (150-170 днів). Головка крупна до 4 кг., округла, злегка приплюснута. Особлива ознака цього сорту – це гладкі випрямленні листки на краях хвилясті та з ледь помітними зубчиками. Дуже гарно зберігається! Смакові якості лише покращуються від вилежування. Всю зиму можна споживати свіжі салати. Один з найкращих сортів для квашення капусти!

Історія: Перші згадки про цей сорт маємо у Швейцарців ще у 1920 роках.

7. Корнсалат «Vede de Cambrai» – французький кукурудзяний салат, маше. Інша поширена назва “Валеріанелла локуста”. Довгі, ложковидні листові розетки, дуже ніжні. Особливо добре підходить для осіннього виробництва. Взимку тільки під склом або в теплиці. Легкий збір урожаю завдяки його великим листям. Пізній сорт, стійкий до гниття. Ніжна салатна рослина, яка особливо корисна взимку та навесні, відмінно підходить, коли зелені стає мало. Втричі більше вітаміну С, ніж в салаті. Цей вид салатної зеленини дуже поширений в європейських країнах. На теренах України його ще мало знають. І даремно! Адже у вирощуванні він дуже простий!

Історія: Чому така назва “Кукурудзяний салат”? Тому що ця рослина має тенденцію рости на кукурудзяних полях. Її здобували та широко вживали європейські селяни, поки Жан-Батіст де Ла Квінтіні, королівський садівник короля Людовика XIV, не представив його світу. Вирощений Томасом Джефферсоном у Монтічелло у Вірджинії на початку 1800-х сорт з більш соковитим листям отримав назву “Verte di Cambrai”.

Сорт реліквія! Висівати ранньої весни і можна повторно в червні. Дуже Пермакультурна рослинка, адже легко розмножується самосівом. Чудово росте навіть просто в траві серед саду!

8. Салат Філадельфія – це самий дуболистний салат, він дає більше листя ніж будь-який інший сорт, а також у зрілому розмірі Філадельфія залишається солодким і хрустким, з м’яким смаком, повільно розвиваючись до цвітіння, навіть у літню спеку. Дивовижний високий прямостоячий салат з оригінальним загостреним листям у формі «пальчиків» з подовженими кінчиками. Яскраво-зелене дубове листя зібране у важку щільну розетку шириною 20-25 см, з вертикальним ростом, що зберігає її в чистоті від частинок ґрунту.

Люблю цей сорт і за те, що навіть у спеку його листя не гірчить. Це вільно-листовий тип салату з відкритою, розлогою формою рослини і не утворює качан. Його можна збирати як у стадії дитячих листочків, так і повнорозмірними розетками. Висівати можна під зиму так і навесні.

Історія: Цей старовинний сорт з чорним насінням був завезений до США італійськими іммігрантами. Вперше описаний був ще в 1686 році і з тих пір залишається популярним через красиві пишні розетки, за формою схожі на листя дуба.

9. Руккола Колтівата – старовинний італійський індау. Швидкостиглий сорт рукколи, листя якої цінується за неперевершений горіхово-гірчичний смак. Рослина формує повноцінну розетку листя заввишки 25-30 см, за короткий проміжок часу (20-25 днів). Листя соковиті та широкі з крупним ажуром, багаті на ефірні олії, вітаміни і мінерали, тому широко використовуються для приготування різноманітних салатів, а також приправ для м’ясних і рибних страв. Квіти рожеві, дуже гарно смакують в салатах, адже мають більш ніжніший смак аніж листя. Сорт невибагливий до умов вирощування, його можна вирощувати як у відкритому так і закритому ґрунті, а також на балконі. Витримує напівтінь, тому сію його у лісосаду під деревами.

Рекомендую! У мене до цього сорту особлива любов: це перший вид рукколи, який я скуштувала в дитинстві. Бо раніше в Україні не були поширені дрібнолистова руккола. Це якраз спадкове насіння.

10. Базилік Васильки – середньостиглий (30-35 днів) урожайний сорт фіолетового базиліка. Рослина добре облистнена, висотою до 60 см, чудово відростає після зрізання. Листя велике, дуже ароматне (з легкою гвоздичною ноткою) насиченого темно-фіолетового кольору з рівномірним забарвленням без зелених плям. Ідеально поєднується в салатах з томатами.

Підходить для вирощування на всіх ґрунтах. Ідеальний сорт для вирощування у відкритому грунті, гарно показав себе також у мікрогрінах. Висівається майже поверхнево! До 0,5 см дозволяється присипати землею! Щоб сходи були дружні, грунт важливо підтримувати вологим.

Історія : Старовинний сорт, який саджаємо вже 35 років. У нас на нього “Васильки” кажуть і обов’язково беруть до букета на свято Маковея для освячення. Він слугував завжди у наших бабусь, як оберіг, пучки з нього клали за ікони, а при різних недомаганнях – заварювали з нього чай.

11. Томат (помідори) Радіатор Чарлі – високорослий середньостиглий томат. Плоди рожево-червоні, округлі, слаборебристі вагою до 0,5 кг. Смак виражений томатний, солодкий, смачний. На розломі іскристі. Дуже врожайний сорт. На одній китиці формує до 5 величезних плодів.

Історія: на початку 30 років минулого століття його створив садівник-самоучка містер Байлес з Західної Вірджинії у США. Він працював автомеханіком, його на роботі називали Радіатор Чарлі. Тому його сорт томату і отримав таку ж назву. Наразі цей сорт прийнято вважати ретро-сортом, його дуже цінують у світі за смакові якості та характеристики врожайності.

12. Томат (помідори) Брендівайн – сорт ранньостиглий, висотою 1,5 – 1,8 м. Краще пасинкувати в 2-3 стебла. Плоди плескатоокруглі масою 200 – 300 г. коричнево-вишневого кольору. Приємного солодкого фруктово-томатного смаку.

Мякуш мясистий та соковитий. Біля плодоніжки може бути невеличка ребристість та зелена пляма, яка при повному дозріванні стає все темніша (вона не тверда, це лиш візерунок на шкірці).

Історія: Оригінальна назва цього сорту «Brendy Wine Black». Це сорт –реліквія. Йому вже понад 100 років! Був виведений ще в 1920 році доктором Харольдом Е. Мартіном з Пенсильванії (США).

13. Томат (помідори) Смарагдова груша – сорт високорослий, середньостиглий. Плоди важать 80 – 100 грам і повністю зеленого кольору. На сонці світяться смарагдовим відливом при достиганні. Сорт стійкий до захворювань, та рекомендую формувати в 2 стебла, щоб запобігти загущуванню куща, бо рослина гарнооблистяна. Смак дуже ніжний, витончений, солодкий, майже фруктовий. З цих томатів виходять оригінальні солодкі томатні соки.

Історія: сорт – реліквія родом з Китаю. В європейських країнах поширення набув відносно недавно. Але уже встиг полюбитись.

14. Томат (помідори) Шаймет Кріг – ранньстиглий висотою до 1 м. Плоди овальні масою 120-200 г. червоного кольору в золоту смужку, зі щільною мякоттю. Насіння та соку мало, на розломі цукристі. Смак у міру солодкий з томатним ароматом. Плоди не тріскаються, довго зберігаються, транспортабельні. Використовують для цільноплодного консервування, пасти та соки з нього дуже густі. Ідеальний для вялення.

Історія: Американський селекціонер Том Вагнер створив його в 1983 році. В перекладі з кельтської назва означає «Смугастий камінь», що цілком відповідає його характеристикам.

15. Томат (помідори) Загадка Природи – дуже ранній сорт до 1,5 м. Плоди плоско-округлі до 500 гр. А колір дійсно загадковий: зверху жовто-помаранчеві з рум’яними бочками, а в розрізі жовті з малиновою серединою. Шкірка м’яка та ніжна. Томат салатний, солодкий, сипкий. Дуже врожайний, з куща – 10 кг.

Супер! Наш улюбленець! Саме цей сорт заслужив нашу любов та повагу і ми хочемо зберегти його для прийдешніх поколінь, щоб він не загубився серед сучасних новинок.

Історія: цей сорт був виведений селекціонерами із Новосибірську ще наприкінці минулого століття. Та через багаторічні випробування в умовах північного клімату та паперову тяганину його внесли в державний реєстр сортів Рос. федерації лише у 2008 році. В колекції моєї родини цей сорт займає почесне місце уже близько 20 років. Так склалось, що наш односельчанин працював в Новосибірську в ті роки на одному із дослідних полів насіннєвої станції. Він і привіз насіння чудо помідора. Ми ще всі дивувались як так може бути, щоб томат був двоколірним. Цей сорт швидко розійшовся серед народу, а наш Полонський базар уже давно майорить помаранчевими томатами, за які правлять зазвичай більшу ціну.

16. Томат (помідори) Золото Ілліні – сорт середньоранній. Висота куща 1,2 м. Плоди гронами звисають з врожайних кущів. По формі вони нагадують великі округлі сливи з носиком, масою до 350 г. Мають неперевершений насичений помаранчевий колір. Італійскі кухарі високо цінують саме цей сорт, адже з нього виходить дуже густа та яскрава томатна паста. Для виготовлення крафтових томатних соків неймовірно солодких та з насиченим кольором рекомендую використовувати сорт Золото Ілліні.

Історія: Відібрано Мерліном і Мері Енн Ніденс випадковим схрещуванням Dad’s Sunset і Bisignano №2 в середині минулого століття. Наразі цей сорт широко розповсюджений в Італії та Україні (завдяки нашим заробітчанам). Російські колекціонери чомусь називають країною походження – Україну. І добре!

17. Томат (помідори) Американський Довгий – це неймовірно солодкий томат!!! Середньостиглий сорт, кущі висотою 1,5 м. Плоди довгі сливи пальчики до 16 см масою 120 гр., лежкі, смачні, дуже-дуже солодкі абсолютно без кислоти. Ідеально підходять для сушіння та вялення. Росте гронами. Дуже мало насіння в плодах. Наш любимчик! Свіжі салати будете робити лише з цих помідорок!

Мій дідусь робив собі салати винятково з цього сорту. Памятаю його слова, коли він говорив: «Аби сказали залишити лише один сорт – я б лишив тіко цей!»

Історія: Сорт американської селекції. Першу згадку про нього маємо від Бена Квізенберрі, котрому колись надіслав насіння його друг з Пенсільванії.

18. Томат (помідори) Ідеал – середньостиглий сорт. Ягоди щільні, червоні, ідеально круглі вагою до 250 гр. Стійкі до розтріскування, придатні для консервації, засолки та приготування соків. Плоди цього сорту на ринку свіжої продукції користуються попитом.

Історія : Сорт Болгарської селекції середини минулого століття. Болгари пишаються цим сортом, на його основі вивели уже і рожевий Ідеал. Вважаю цей сорт вартим, щоб зберегти його наступним поколінням. За моєї практики – цей сорт уже десятиліттями ідеально показує себе на наших грядках за будь-яких погодніх та грунтових умов.

19. Томат (помідори) Медовий Спас – дуже ранній сорт до 1,8 м. Рослина міцна, з крупним темним листям, з великою кількістю плодів, з довгим періодом плодоношення. Плоди крупні жовто-помаранчеві, гарної форми наче округлі серця до 400 гр. А щодо смаку, то він відповідає назві. Просто феєрверк солодких відчуттів! Корисний для харчування людей з захворюванням кишково-шлункового тракту, майже без кислот. Підходить для вирощування як у відкритому грунті, так і в теплицях. Бажано формувати кущ у 2 стебла. Чудо на грядці!

Історія: Створений селекціонером з Новосибірська В.Н. Дедерко на початку 2000 р. В колекції нашої родини уже більше 15 років. Ми цінуємо цей сорт за витривалість до умов вирощування, за те, що плоди одні з найперших дозрівають на грядках, за неперевершний солодкий смак. Хочеться, щоби діти та правнуки теж мали такі достойні сорти на своїх ділянках.

20. Томат (помідори) Лагідний – дуже ранній сорт. Низькорослий кущ 60 см. Можна висівати безрозсадним способом. Плід у формі сливки, щільний, червоний, солодкий, транспортабельний. Також варто відмітити, що плоди прекрасно переносять термообробку (не тріскають). А ще його зручно сушити та вялити. Стабільно плодоносить з року в рік. Старий, але провірений сорт. Завжди будете з урожаєм!

Історія: Це сорт української селекції. Наші професіонали з УНДІ на початку 90-х рр. представили томат Лагідний широкому загалу. З тих пір він є візитівкою української селекції томатів. Ще недавно він був у кожній хаті, та сучасні гібриди схожої форми сливки почали витісняти його з приватних колекцій. Та нам варто зберегти цей сорт!

21. Томат (помідори) Родинне Коло – середньостиглий сорт висотою до 80 см. Кущ міцний, гарно облистяний, не потребує пасинкування. Зав’язує велику кількість круглих плодів червоного кольору, ідеальних по формі, масою 150 – 200 г. стійких до розтріскування. Смак кисло-солодкий. Ідеально підходить для квашення, маринування, приготування кетчупів,- універсального використання!

Історія: Цей сорт – наша родинна спадкова реліквія. Його десь дістав мій дід Іван Білоус ще у 1900 р. Завдяки високій врожайності та стійкості до хвороб – цей сорт томатів якийсь час саджали на колгоспному полі нашого села.

Чому назва Родинне Коло? Тому що коли підходиш до куща, а там – плодів аж обліплено і вони всі купкою, наче велика родина зійшлась! З 2 кущів можна зібрати відро помідорів.

22. Перець Ратунда – солодкий червоний перець. Один з найкращих сортів для консервування, лечо. Рослина гарно розвивається при повітряній і ґрунтовій посусі. Від сонячних опіків плоди закриває буйне листя. Плоди масою 120 – 150 г. приплюснутої форми, ребристі, наче маленькі гарбузики. Товщина стінки 8 -10 мм. Смак та аромат яскраво виражений.

Історія: На початку 90-х рр. цей сорт представили болгарські селекціонери. З тих пір він полюбився як професійним фермерським господарствам так і власникам присадибних ділянок. Є одна показова особливість цього сорту. Ратунда в науковій систематиці числиться як сортотип, а не сорт (але для звичайних городників та дачників це не являється принциповим, – тому різновидності прийнято називати просто сортом). Саме через це Ратунда може дещо відрізнятись у різних колекціонерів. І це норм!

ВАЖЛИВО: так як Ратунда сортотип, – то необхідно дотримуватись просторової ізоляції для чистоти виду, бо вона легко переопиляється з іншими сортами. Особливо, якщо поруч росте пекучий перець.

23. Перець Паланська Бабура – ранній, плід зелений/червоний, великий 200 г., кубовидний, м’ясистий, один з найперших поспіває на грядці, надзвичайно солодкий, гарно смакує у свіжому вигляді та в консервації. Кущ прямостоячий, не вимагає підв’язування, рясно вкритий листям.

Історія: Це сорт приїхав на терени України в 1920 р. із Сербії. З тих пір він користується попитом серед городників та дачників. І нічим не уступає модним гібридам сьогодення. В колекції нашої родини сорт перцю Паланська Бабура вже близько 18 років.

24. Кабачок Грибовський – сорт середньоранній 45 – 55 днів. Кущ широкий, розлогий. Плоди циліндричні, світло-салатові чи білі, гладенькі, мякуш середньої щільності, білий. Вага приблизна 1 кг., довжина 25 см. Зазвичай плоди потрібно зривати молодими, тому що при стиглості шкірка твердіє. Але дачники знайшли позитивне примінення цьому факту: виявляється завдяки твердій шкірці кабачки цього сорту добре зберігаються в прохолодних кімнатах в зимку. І тоді цю шкірку очищають, вирізають середину з зернятами а мякуш тушкують, варять супи.

Історія: Кабачок Грибовський був виведений і зареєстрований в розпал Великої Вітчизняної війни в 1943 році. Врожайність як на ті часи була з нього висока – до 500 центнерів з гектара. Що і забезпечило йому велику популярність. Якість та плодючість цього сорту задовольняло присадибні господарства та колгоспи до 1983 року, доки не зареєстрували сорт Білоплідний, що відрізнявся кращою транспортабельністю. Проте і сьогодні цей сорт зберігається в приватних колекціях і радує своїм стабільним уражаєм.

25. Горох від Бабусі – ранньостиглий сорт солодкого зеленого гороху. Кущі середньорослі, добре стоять не вилягаючи завдяки великій кількості вусиків. Стручки довжиною 5 – 6 см., в середині до 8 горошин. На смак солодкі, ароматні, довго не старіють (мається на увазі, що при повному достиганні горошинки залишають в собі цукристість). Можна сіяти в 2 – 3 прийоми, кожні 3 тижні. Це забезпечить споживання свіжого зеленого горошку увесь сезон. Можна споживати молоті верхівки з вусиками – в салатах дуже смачно!

Історія: Цей сорт гороху завжди сіяла моя бабуся по маминій лінії. Коли горошини в стручках перестигали, бабуся варила цілий баняк тих стручків в підсоленій воді, виносила його на вулицю , де всі сусіди дружно поїдали цю страву витискаючи губами з мяких лопаток смачні варені горошини. Насіння гороху бабуся завжди зберігала в лляній торбинці на горищі. В пам’ять про це – я теж фасую горох у маленькі торбинки.

26. Ріпа Петрівська – це витривала, невибаглива культура з родини хрестоцвітних. Росте і плодоносить в умовах низької освітленості, не боїться низьких температур та посухи. Сорт середньоранній (60-80 днів після сходів). Плоди жовті, округло-приплюснуті, вагою 200-400 г. М’якуш жовтий, соковитий, щільний, солодкий з властивим ріпі ароматом.

Висівати краще в середині червня у вологу землю. Після сходів потурбуватись, щоб перші тижні грунт був постійно вологий. Це необхідно для того, щоб вберегти молоді ростки від хрестоцвітної блішки і дати можливість швидко стартанути молодим рослинам у розвитку. Дорослі рослини ріпи майже не вражаються цим шкідником.

Ріпа – найдавніша культурна рослина. На землях Київської Русі її вживали в їжу як основну страву. Ріпа входила в раціон представників самих різних станів. За часів Петра I коренеплід був заміщений картоплею і забутий незаслужено. Адже ріпа – це продукт унікальний!

Його рекомендують для дієтичного і дитячого харчування: низькокалорійний, багатий антиоксидантами, вітамінами та мікро і макроелементами. Ріпа відома лікувальними властивостями, служить зміцненню імунітету та профілактики захворювань серцево-судинної і дихальної системи. В коренеплоді є речовини, що мають високу протиракову активність.

Ріпа – реально є суперфудом, культуру споживання якого необхідно відродити!

Історія: Сорт ріпи Петровська був виведений селекціонерами на Грибівській дослідній станції в 1930 р. Добре зарекомендував себе цей сорт, через що і стабільно користується попитом у поціновувачів традиційної їжі.

Насіннєві набори Nasivanky

Nasivanky – це результат моїх знань і багаторічної практики. Це не просто насіння. Не просто інструкція. Це унікальні сорти з приписами та настановами саме для вас.

Ви матимете якісне насіння і зростите смачний урожай, навіть якщо ніколи раніше цим не займались.

Вам не треба годинами шукати та співставляти, що саме ви хочете та можете виростити на своїй ділянці чи підвіконні. Я вам допоможу.

Все своє свідоме життя я здобувала досвід у безпосередній взаємодії з рослинами та живим світом Природи. Щосезону мені приходили нові усвідомлення та впевненість в тому, що і як мені робити. Завдяки спостереженню, аналізу та постійному практичному застосуванню я вивчила всі особливості сортового та гібридного насіння, і тепер хочу поділитися унікальністю кожної насінинки.

Вирощування власної якісної їжі важливе і можливе. А старовинні, перевірені часом, колекційні сорти – це запорука самодостатності та незалежності. Саме такі сорти легше адаптуються до вашого ґрунту та умов на ділянці, а з роками дають все кращі і кращі результати!

Набори Nasivanky – це насіннєві набори (бокси), які складаються з найкращих і найурожайніших сортів традиційних овочів, листяної зелені та квітів. Я підібрала саме такі рослини, що вам буде легко виростити власну їжу. Відчуйте задоволення від процесу та результатів!

А насіння…

Хай родить