Частина четверта. Давайте дружити з комахами. Грядка “Борщовий набір” та підсумок
У попередньому пості я казала, що шкідники нам не вороги. А що ж робити, якщо вони з’їдають наш врожай?
Ні, бігати із сачком ми не будемо, кожен має займатися своєю справою! І шкідниками на нашому городі мають займатися їх природні вороги! І ці їх природні вороги називаються красивим словом ентомофаги!
Наша задача зробити красиво, квіточок насадити… До чого тут одне й інше? Все дуже просто!
Для примноження більшої кількості корисних ентомофагів на ділянку, щоб вони самі могли регулювати кількість шкідників, варто засівати та висаджувати пряно ароматичні рослини та якомога більше квітів. Це можуть бути і м’яти, і шавлії, і кінза, і чорнобривці, і гвоздики, і наперстянка, і айстри, і календула, і космея, і волошка, і настурція…та багато багато іншої різнокольорової краси!
Або інший варіант!
Ми можемо з’ясувати, що саме полюбляють наші шкідники і влаштувати їм стіл на замовлення! Тільки подалі від того, що любимо ми 😉 Ми не можемо зробити ділянку стерильною. І не маємо це робити. Город і сад – це життя. А життя це баланс живих створінь та процесів.
Тому можна просто відволікти ту саму тлю бузиною, якщо у вас є місце для невеличких хащів. Або пижмо! Я саджаю пижмо поруч з перцями, і тля ніколи не навідується до них, бо більше задоволена жовтенькими квіточками.
Дуже давній прийом – між капустою садити айстри. У нашому селі через то на айстри кажуть «капустиляни». Метелики білана капустяного дуже полюбляють збирати нектар з високих квітів, і певно через це не звертають увагу на капусту, що росте знизу!
Чудовим рішенням є посадити моркву поруч з цибулею. Коли я прориваю густу моркву , то одразу мульчую цибулю цим бадиллям. Цибулева муха не любить запах моркви і не відкладає свою личинку в цибулю. І навпаки, морквяна муха боїться запаху цибулі. Я завжди саджаю, як робила моя бабуся: 2 рядки моркви, 2 рядки цибулі. І так повторюю. В середині липня цибулю вибираю і на її місце сію кріп. І вже до вересня, коли починаються основні заготовки на зиму, маю свіжу молоду зелень кропу для тих справ.
Грядка “Борщовий набір”.
Чи можна приготувати борщ з однієї грядки?
Давайте розбиратись!
На одній грядці у мене ростуть: фізаліс суничний, цибуля сорту Ексибишен, перці, картопля, капуста, селера.
Суховате стебло означає, що скоро вже пора вибирати цибулю.
Картопля теж уже не має вегетативної маси, тому її я поступово вибиратиме для їжі (бо в іншому разі – мишки можуть випередити мене☺ ).
Тоді звільниться місце біля перців, і я підсію салат.
Селера коренева, сорт Монарх. Але я постійно скубаю звідси зелень до перших страв, та в салати.
Така грядка не потребує багато догляду. Я прополола її лише один раз! Трава навколо збирає росу, накопичує вологу та органіку в ґрунті, і створює додаткове біорізноманіття навколо овочів, що перешкоджає масовому розповсюдженню патогенів чи шкідників.
Таку траву, коли вона стає незручною для ходіння, ми підкошуємо і одразу ж кладемо на грядки.
Ось бачите, виростити найнеобхідніші продукти харчування не така вже й велика задача! Все досить легко, якщо не придумувати собі зайвих “справ” і робити, щоб “сусідка похвалила”.
Краще весь час підглядати в Природи і наслідувати її.
Життя і праця має бути в радість!
Підсумок!
Якщо зібрати все, що я вам останній тиждень розповідала, то вийде таке:
Для успішного вирощування власних продуктів харчування найважливіше це… вирощуємо ґрунт!
Кажемо “ні” хімії, та “так” органиці. Використовуємо всі доступні методи, які відповідають принципам пермакультури та органічного землеробства: мікоризуємо, заселяємо ефективні мікроорганізми, розводим черв’ячків, мульчуємо, сидеруємо, утримуємо вологу.
розбираємось з сівозмінами обираємо насіння витривалих сортів продумуємо змішані посадки збільшуємо біорізноманіття на ділянці своєчасно збираємо врожай правильно зберігаємо літні овочі для зимових днів і вечорів.
І звичайно, робимо то все з любов’ю та вірою, що все виросте: смачне, солодке і корисне.
Я як сію насіннячко, то уявляю, яке гарне і пишне воно виростає! Завжди працюю в гарному настрої з рослинами. Повірте, вони все відчувають.
Вам ще можу сказати, що вирощуючи власні продукти харчування, ми стаємо самодостатніми. А коли ми вирощуємо їжу природообережними методами – ми ще дбаємо про майбутнє для себе і своїх дітей.
Шануймося!