Вирощування власних продуктів харчування – для мене це не хоббі , а щоденна практика та досвід, який передається в нашій родині з покоління в покоління.
І якщо ви уже стали на стежину «Я вирощу сам!», – то вам до мене!
Вперше наслухавшись про те мульчування, можна почати все щедро обсипати сіном, листям, соломою, і отримати купу проблем. Проте є такі дрібнички, які зможуть зробити цей процес менш складним та більш ефективним.
На Хмельниччині весни стають ранні, але затяжні і з повторними приморозками. Тому для вирощування томатів, перців, баклажанів я ранню розсаду не роблю – вона переростає, втрачає свій потенціал.
У попередньому пості я казала, що шкідники нам не вороги. А що ж робити, якщо вони з’їдають наш врожай?
